Мешканець Запоріжжя за знищений у центрі міста каштан має сплатити 3878 гривень
У Запоріжжі суд зобов’язав місцевого мешканця відшкодувати державі 550 гривень збитків за незаконне знищення каштана, а судовий збір виявився у шість разів більшим за штраф. Дерево зрізали ще в березні 2023 року поблизу бульвару Шевченка, однак добровільно компенсувати завдану довкіллю шкоду порушник не погодився. Через це Державна екологічна інспекція Південного округу звернулася до суду. Як […]
У Запоріжжі суд зобов’язав місцевого мешканця відшкодувати державі 550 гривень збитків за незаконне знищення каштана, а судовий збір виявився у шість разів більшим за штраф.
Дерево зрізали ще в березні 2023 року поблизу бульвару Шевченка, однак добровільно компенсувати завдану довкіллю шкоду порушник не погодився.
Через це Державна екологічна інспекція Південного округу звернулася до суду.
Як зазначено в судовому рішенні, порушення зафіксували 20 березня 2023 року біля будинку № 20 на бульварі Шевченка в Запоріжжі.
За матеріалами справи, чоловік знищив каштан без відповідних дозвільних документів. Дерево було пошкоджене настільки, що припинило рости. Діаметр стовбура біля кореневої шийки становив 19 сантиметрів.
Суд встановив, що такі дії порушують вимоги законодавства про рослинний світ і благоустрій населених пунктів, а також правила видалення дерев у містах. Зокрема, йдеться про норми, які регулюють збереження зелених насаджень і передбачають необхідність дотримання встановленої процедури для їх видалення.
Спочатку виписали штраф, а потім звернулися до суду
Того самого дня, 20 березня 2023 року, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища виніс постанову про притягнення порушника до адміністративної відповідальності: за знищення дерева призначили штраф у розмірі 170 гривень.
Однак адміністративний штраф не замінює обов’язку компенсувати завдані довкіллю збитки. Екологічна інспекція окремо розрахувала суму шкоди, заподіяної державі внаслідок знищення каштана – 550 гривень.
12 квітня 2026 року інспекція направила порушнику вимогу добровільно відшкодувати ці кошти.
Оскільки гроші він не сплатив, у квітні 2026 року екоінспектори звернулися з позовом до суду.
Таким чином, від моменту знищення дерева до судового розгляду минуло понад три роки.
Що вирішив Заводський районний суд Запоріжжя
22 вересня 2026 року Заводський районний суд міста Запоріжжя задовольнив позов Державної екологічної інспекції Південного округу.
Рішення ухвалили заочно: відповідач не з’явився до суду та не подав заяв чи клопотань у справі.
Суд постановив стягнути з відповідача на користь держави 550 гривень шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства. Окремо суд зобов’язав сплатити Державній екологічній інспекції Південного округу 3328 гривень судового збору, який вона внесла під час подання позову.
У цій справі розмір судового збору виявився значно більшим за суму, яку інспекція вимагала як відшкодування за знищене дерево. Це пов’язано з тим, що судовий збір є окремими процесуальними витратами, а не частиною екологічних збитків.
Тому у підсумку відповідач має компенсувати державі 550 гривень за знищене дерево, а також відшкодувати інспекції 3328 гривень витрат на звернення до суду.
Ця судова справа показує, що навіть у випадку, коли розрахована шкода становить кількасот гривень, відмова від добровільного відшкодування може призвести до додаткових витрат, пов’язаних із судовим процесом
У Державній екологічній інспекції Південного округу наголошують, що незаконне знищення зелених насаджень тягне за собою відповідальність незалежно від розміру нарахованої шкоди.
Дерева в міському середовищі затримують пил, сприяють очищенню повітря та створюють затінок. Тому їхнє видалення має відбуватися відповідно до встановлених правил, а не на власний розсуд.
Нагадаємо: відповідно до статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за знищення або пошкодження зелених насаджень у містах та селищах громадянам загрожує штраф від 170 до 510 гривень.
Для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців розмір штрафу становить від 510 до 850 гривень, або від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів.
Крім адміністративного штрафу, порушник має відшкодувати збитки, завдані довкіллю.
